Группа Czerwone Gitary (Червоне гитары) и другие исполнители из стран Восточной Европы

Це – перша спроба систематизації такого непростого і заплутаного жанру як сучасна рок-сцена України. Крім того, книга доповнена дослідженнями автора «Шоу-біз початку тисячоліття», «25 альбомів, які змінили обличчя української рок-музики», «Про Кузю…» (есей присвячений пам’яті Сергія Кузьминського), «Рок-шевченкіана» і т.д.

Наприкінці 80-х минулого століття українські музичні групи, які в пришвидшеному темпі подолали комплекс меншовартості й знайшли своє обличчя, можна полічити на пальцях: «Брати Гадю­кіни», «ВВ», «Кому Вниз», «Плач Єремії», «Вій», «Мертвий півень». Стрижнем їхньої творчості став український національний егрегор – вдало поєднана з фактурними ритмічними конструкціями рок-н-ролу ментальна матриця. Ця «шістка» від початку була неоднорід­ною ще й тому, що учасники кожного гурту обрали для сценічного втілення різні óбрази, що уособлювали певні типажі – блазнів і му­дреців, воїнів і відьмаків. З часом у нашому культурному просторі з’явилися багато інших артистів, які не змінюючи ані ментальної матриці, ані патріотичної суті розвивалися в руслі багатьох акту­альних в світі музичних напрямків, що зрештою свідчить про куль­турну належність України до європейської співдружності країн.

Знаю, что уже была тут, но вот поближе и "в натуре", не "с интернета";)) Всех поздравляю с наступающим и приближающимся семимильными шагами! Здоровья и счастья во всем его разноцветии!:)

Seweryn Krajewski i Levity? Pod miłościwymi rządami Maryli Rodowicz nie takie rzeczy są możliwe!
Impulsem do nagrania tej płyty było dla Maryli Rodowicz ponoć odkrycie jakowychś zakurzonych (w sensie co najwyżej dosłownym, nie metaforycznym) tekstów Agnieszki Osieckiej. I dobrze, taka iskra inspiracji jest na wagę złota, ale choć Osiecka wielką tekściarką była, same gładkie słówka dobrej płyty nie zrobią. Na szczęście Maryla wie to lepiej ode mnie…
Słowa, żeby pofrunąć i nie paść na pysk parę minut po zakończeniu promocji płyty, muszą dostać skrzydeł dobrej melodii. Od jakiegoś czasu Rodowicz korzystała z usług kompozytorów o pokolenie młodszych, za to niekoniecznie lepszych od tych, którzy pisali dla niej w latach 70. i 80. Zapewne szukała za ich pośrednictwem kontaktu z młodszą generacją fanów, choć już ze znajdywaniem różnie bywało… Do napisania piosenek na "Buty 2" zaprosiła jednak drużynę zaprawioną w bojach, weteranów którzy doskonale znają nie tylko charakter i możliwości wokalistki, ale też dowiedli w swoim czasie, że potrafią uchwycić w tekście Osieckiej to, co najważniejsze i wzmocnić odpowiednią nutą. O dźwięki kuszące lekkością i humorem zadbał Jacek Mikuła, więc w doskonałej "Nadziei" i zabawnej "Yokohamie" usłyszycie z pewnością pokrewieństwo z "Sing sing" czy "Damą być". Seweryn Krajewski to - wiadomo - nadwiślańskie mgły, tęskne spojrzenia w siną dal i serce, co kocha, choć krwawi, więc nie zdziwicie się, kiedy w "Drugim bucie" odezwą się echa "Niech żyje bal". Ale nie wszystkie zaproponowane przez niego utwory są smutne – najlepszym dowodem "Pieśń miłości", która tylko tytuł ma tak nadęty, za to zauroczy was zwiewnym, słodko-gorzkim refrenem ("Boże, jak ja rzucam nożem / Dowiesz się potworze / Kiedy przyjdzie czas / A na razie może / Jest nam nienajgorzej / Więc się ze mną ożeń"). Dwie piosenki przyniosła też Katarzyna Gartner (z których jedna - "Źródło Jan" – świetna!), jedną Adam Sławiński ("Zamiast wódkę pić" to pyszny pastisz estetyki postdylanowskich bardów).
Ale to już było! – zaprotestujecie? Nie do końca… Żeby nie karykaturować siebie samej sprzed 30 lat, żeby płyty nie zarżnęły kombatanctwo i nostalgia, Maryla dała do oszlifowania wszystkie te diamenty młodzieży, która ma nie tylko przynależną wiekowi fantazję, ale i nadzwyczajne umiejętności. Krótko mówiąc, jak już zaprzyjaźnicie się z tymi piosenkami, kiedy już nauczycie się refrenów na pamięć, będziecie mogli bez końca radośnie taplać się w niezliczonych produkcyjnych smaczkach i aranżacyjnych sztuczkach wymyślonych przez Marcina Borsa (długo by wymieniać, ale posłuchajcie sobie choćby gitarowej solówki, której nie ma, w mostku "Dziewczyny pirata"!), fenomenalnej grze sekcji rytmicznej (wypożyczonej z Levity) oraz organisty/pianisty (Jacek Kita - a więc mamy Levity w komplecie), w rzadko odzywających się (ale posłuchajcie tylko refrenu "Nadziei"), za to zwalających z nóg dęciakach (Szuszkiewicz, Gańko, Zabrodzki – źle?!), czy wreszcie w fajerwerkach chórków, które odpaliła Gaba Kulka. Mało? No to jeszcze chór gospel, taki prawdziwy, który z Lądka Zdroju w mgnieniu oka robi Nowy Orlean…
Wreszcie, ostatni, ale najważniejszy element tej układanki - głos. Maryla Rodowicz to artystka, która nie pozwala sobie na nagrywanie kiepskich płyt, ale dawno nie słyszałem jej tak wyluzowanej, pewnej siebie i wiarygodnej. Jak zawsze lubi sobie (i jak mało kto – umie) ryknąć, czego dowodzi już w otwierającym album "Drugim bucie", ale potrafi być też krucha i liryczna, jak w balladzie "Więc kto". Niżej podpisanego najbardziej przekonuje natomiast pomiędzy skrajnościami, kiedy z feelingiem, swadą i smakowitą szczyptą ironii wyśpiewuje takie teksty jak "Dziewczyna pirat", "Pieśń miłości" czy "Nadzieja". Nie notujcie tytułów, nie trzeba - to będzie kanon polskiej muzyki rozrywkowej. Na lata.
Słyszałem kiedyś, jak młodzi polscy artyści tzw. głównego nurtu narzekali półgębkiem, że naród nie chce śpiewać ich piosenek, bo gdzieś tam, na szczycie, w mediach, rozparła się taka Rodowiczka i miejsca nie ustąpi. Co jest o Maryli prawdą tylko połowiczną – bo ustępowanie komukolwiek faktycznie zdaje się nie leżeć w jej naturze. Ale, droga młodzieży, najpierw nagrajcie coś na poziomie choćby zbliżonym do "Butów 2", a później porozmawiamy o zastępowaniu Królowej…

вечерняя песня

2wm:

>


>вечерняя песня

А у Вондрачковой гитара червоная ?

"Niedziela na Głównym" / "Воскресенье на Главном вокзале" - концерт-спектакль по песням выдающегося польского поэта-барда Войчеха Млынарского / Wojciech Młynarski, поставленный режиссером Янушем Юзефовичем специально для 22-го ежегодного Смотра Актерской Песни в г. Вроцлав. Участвуют, помимо актеров варшавского театра-студии Юзефовича "Buffo", такие звезды польской эстрады, театра и кино, как Кристина Янда, Эдита Гепперт, Катажина Гронец, Мариан Опаня, Виктор Зборовский, Збигнев Замаховский, Михал Байор, а также сам Войчех Млынарский.
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3878388

.

http://russya.net/wp/ РУСЯ

Афіша:

суб 18/02/2012: Океан Ельзи (Київ)
сер 22/02/2012: ДахаБраха і Port Mone (Київ)
суб 25/02/2012: Константин Никольский (Киев)
чет 01/03/2012: MOONSPELL (Киев)
чет 15/03/2012: Федоров и Волков (Киев)
суб 17/03/2012: Nightwish (Киев)
нед 25/03/2012: Poets of the Fall (Киев)
суб 31/03/2012: HED P.E. (Киев)
суб 31/03/2012: Калинов Мост (Киев)
пон 16/04/2012: Judas Priest (Киев)
пон 30/04/2012: RED (Киев)
чет 12/07/2012: АртПоле 2012 (с. Уніж)
сер 25/07/2012: Red Hot Chili Peppers (Киев)
нед 30/09/2012: The Kooks (Киев)

"Редкая птица долетит до середины Днепра..."

Голохвастый и Проня Прокоповна

Стадион Динамо им. В.В. Лобановского

Памятник великому мастеру

Марія Бурмака випустила свою 9-ту студійну платівку.
"Якщо ви ще не чули мій новий альбом, то незабаром пісні з нього вам принесуть діти з дитячого садочку", - каже співачка.
На День Святого Миколая світ побачила її дев'ята студійна платівка "Дитячий альбом".

"До неї увійшло 11 пісень, яких бракує зараз Україні. Тому це подія не тільки в моїй творчості, а й всієї української культури. У нас вже давно не пишуть пісень для найменших. Якщо йдеться про українські дитячі пісні, то не проблема лише колискові. А от коли потрібно щось веселе і бадьоре — біда", - зауважила співачка.

Працювала Марія Бурмака над записом диску 9 місяців.
"При цьому, від самого початку ми вирішили, що ставимось до матеріалу по-дорослому. Не за залишковим принципом, як почасти створюються дитячі пісні. Якщо була потрібна мандоліна, ми писали живу мандоліну, а якщо фагот - то звали хлопця із фаготом. Доводилося зображати плескіт води за допомоги рейнмейкера (пісня "Річка-невеличка"), а шарудіння миші - по покриттю гітарного комбіка ("Миша"). Аби додати новорічного бешкету, ми змусили нашого арт-директора співати крізь гребінець у пакетику ("Новий рік").

Шкода, що не вийшло записати справжній дитячий хор. Влітку важко наловити достатньо дітей. Але зробили це своїми силами. Окрім мене, на диску співають Богдан Бенюк, Тетяна Радостєва, Назар Стригун, Cофійка Жолобова й ще 11-ро бек-вокалістів різного віку і статі", - розповіла Бурмака.
Диск також містить 11 караоке-версій записаних на ньому пісень.

Іван СТОЛЯРЧУК
Джерело: Gazeta.ua

http://rutube.ru/tracks/2917305.html вечерняя музыка

Памятник Николаю Яковченко

Отбываю из города и из Интернета. А посему ...

Сердечно поздравляю ВСЕХ-ВСЕХ-ВСЕХ с наступающим Новым годом !!!
Желаю всего-всего самого-самого и побольше (кроме неприятностей) !!!
Больших успехов в труде и заработной плате, чтобы семейная жизнь не мешала личной !!!
Здоровья вам и вашим близким !!!
Чтобы окружающие вас не "доставали", а ДОСТАВЛЯЛИ только положительные эмоции !!!

С НОВЫМ ГОДОМ !!!
Всех благ !!!
Ура !!! Ура !!! Ура !!!

М.С. Паниковский - человек без паспорта.

Кобзарь