Свежее интервью Святослава Вакарчука и опять упоминания Битлз. Кроме того рассуждения о Роллингах, Хендриксе, Боуи, Нике Дрейке, о любимых альбомах. Интервью на украинском, чуть позже дам перевод. Пока в оригинале, отрывки:
"Я — бітломан, але до того часу не знав, що вони записували і зводили все в моно, а в самому кінці розкладали по доріжках. Тому сам стерео-звук був гірший, але, кажуть, в моно все буде звучати натуральніше. Тобто на такі, здавалося б, дрібниці для звичайного слухача, деякі люди дуже звертають увагу.
А які світові альбоми ти міг би назвати, як взірець рок-н-ролу для тебе?
Туманне питання. Взірець рок-н-ролу по настрою, запису, звуку, музиці, словах, по впливу на світ — це все дуже різні параметри. Однозначно не можна відповісти. В тих же The Beatles є десь п’ять альбомів, котрі для мене є хрестоматійними — це точно «Revolver», «Abbey Road», «White Album», та й мабуть все після 1965 року.
Є альбоми Pink Floyd, Led Zeppelin, є пару альбомів Девіда Боуі, є Depeche Mode, є той же альбом «Ten» Pearl Jam, той же «Blood Sugar Sex Magik» Red Hot Chili Peppers. Це альбоми, які впливали на мене.
...А що для тебе рок-н-рол?
Людині, яка цим займається постійно, вже складно провести грань — чи це спосіб життя, чи це музика, яку ти робиш, чи це образ, чи це реальність. Мені здається, що рок-н-ролу в тому вигляді, який розуміли Боуі і Хендрікс у ті часи, вже не існує.
Не те щоб він був мертвим, як співав Грєбєнщіков. Просто часи змінились. Залишилось зовсім мало музикантів, які були б носіями цього способу життя, мислення, відношення до життя, вираження через музику і тексти.
Наприклад The Rolling Stones, які фактично на цьому і заробляють гроші. Їх сприймають, перш за все, як живий предмет епохи шістдесятих-сімдесятих років. Не нафталін, у жодному разі, навпаки, це дуже круто.
Це як крокодили, які лишились у наші часи з епохи динозаврів і їх усі вивчають — «от, у них трьохкамерне серце, а не чотирикамерне, вау, ось воно як раніше було!». Так само группа The Rolling Stones — зараз їх люблять не за музику, яку вони роблять, а за те, що вони несуть дух рок-н-ролу, який вони просто увібрали в себе і ніколи не випускали.
А сьогодні рок-н-рол — це більше стиль, насправді люди мало цим живуть. Для мене все-таки первинною є саме музика.
Які твої останні музичні враження і рекомендації? Що ти для себе відкрив, що ти зараз слухаєш?
Цього року я зробив для себе два великих відкриття. По-перше — Нік Дрейк. Відомий, але, на жаль, дуже рано забутий виконавець, який співає авторську музику під гітару. Це моя перша половина року, а друга — Them Crooked Vultures (примітка: супергрупа трьох особистостей — мульти-інструменталиста і учасника Led Zeppelin Джона Пола Джонса, лідера Foo Fighters Дейва Грола і лідера Queens of the Stone Age Джоша Хомме).
До речі, повертаючись до нашої розмови про дух рок-н-ролу. Them Crooked Vultures — це той дух рок-н-ролу, який мені дуже сподобався. Сказати, що це якісь геніальні пісні не можна, але настрій дуже сильний. Причому TCV мені подобаються навіть більше, ніж QOTSA. Можливо, дається в знаки присутність Джона Пола Джонса, який, фактично, одним із перших створив рок-н-рольний звук.
"
http://music.open.ua/mpublications/25496-svyatoslav_vakarchuk__okean_elzi.html
