Перевод на русский язык Сергея Михайлова
МИГ
Напиши на случайном конверте,
Что в письме так и не рассказал.
И за шаг до решительной смерти
Будь, каким только Бог тебя знал.
И взгляни, как вокруг рассветает –
И в снегах ослепителен мир.
Погоди, пусть она запоздает
На миг.
Вспомни сад у родимого дома,
Где живут твои детские сны,
И отца, навсегда молодого,
У костра, и себя рядом с ним.
Позови своё первое счастье,
Сердце пусть от любви защемит.
Улыбнись, чтобы с ним попрощаться,
Лучше так, так хоть меньше болит.
Напиши на обычном конверте,
Что за целую жизнь не сказал.
И за шаг до решительной смерти
Будь, каким только Бог тебя знал.
И взгляни, как вокруг рассветает –
И в снегах ослепителен мир.
Погоди, пусть она запоздает
На миг…
Потерпи, пусть она запоздает
На миг…
Не спеши, март уже наступает,
Как миг…
МИТЬ
Напиши на чужому конверті
Те, що так у листі й не згадав.
І за крок до відважної смерті
Будь таким, яким Бог тебе знав.
І поглянь, як навколо світає,
І як сніг неймовірно блищить,
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить…
Пригадай той садок коло хати,
Де плекав свої мрії малим,
І де читав перед сном тобі тато,
А ти сидів коло вогнища з ним.
Поверни своє перше кохання,
Най душа, як тоді, защемить.
Посміхнись ти для неї востаннє,
Краще так, так хоч менше болить.
Напиши на простому конверті,
Те, що так у житті й не сказав.
І за крок до відважної смерті
Будь таким, яким Бог тебе знав.
І поглянь, як навколо світає,
І як сніг неймовірно блищить,
Не спіши, най вона зачекає
Ще мить…
Потерпи, най вона зачекає
Ще мить…
Не спіши, вже весна наступає,
За мить…
